Олена Ш.

Як репетитор працюю 10 років, маю великий досвід викладання у звичайній загальноосвітній школі. «Бачу» дітей наскрізь: коли вони справді прагнуть знать, коли хитрують, коли просто відсиджуються на уроці та чекають дзвінка.
В своїй репетиторській практиці Читати далізавжди намагаюсь стати на місце учня і подивитися на «страшну» математику очима дитини. Дуже важливо перебороти страх. Коли дитина боїться помилитися, вона не ставить запитань. Вважаю це головною проблемою. Тому в мене не буває «дурних» питань. Навпаки, я тільки «за».
Моя вчителька математики, коли я сама навчалася в школі, любила говорити, що не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Ця її фраза повністю відповідає моєму підходу до навчання дітей.
Всі діти різні за характером, темпераментом. Тому перед тим як почати вивчати будь-яку тему, потрібно з’ясувати, чим дитина «живе». Що її цікавить, чи подобається математика взагалі, якщо ні, то чому. Інколи бачу дітей з потухлими очима, бо в них в голові застрягла ненароком кинута фраза, шо ти такий-сякий, не такий! От коли мені вдається знову запалити вогник в таких очах, тоді я пишаюся своєю роботою.
Підхід до кожного – завжди індивідуальний. Намагаюся показати дитині її сильні сторони, вчу мислити критично. Заучувати в математиці інколи треба, але головне – це розуміння. Тому намагаюсь прищепити прагнення до всього «докулупуватися» самостійно, не вірити на слово. Тоді дитина зможе побачити, що розв’язала задачу неправильно, бо у відповіді вийшло 1,5 тракториста, наприклад.
Використовую різноманітні методи викладання, зокрема візуалізацію, аналогії, практичні завдання та інтерактивні вправи. Мої заняття завжди структуровані та адаптовані до потреб кожного учня. Можу просто пояснити складну тему, розклавши її «по цеглинках».
Серед учнів, яких я навчала, є різні спеціалісти. Та найбільше я пишаюся ученицею, яка обрала «вчительський хліб». Вона, до речі, теж працює в Mathema.
Зі здібними учнями – легко. А от з тими, хто з математикою на «ВИ», не завжди. У мене декілька років назад був дуже слабкий учень. Проте він хотів підготуватись до ЗНО та вступити до ВНЗ. Ми пройшли з ним довгий та «тернистий» шлях. Так от коли він склав ЗНО на 147, це була справжня перемога! Не знаю, хто радів більше, він чи я. Цей випадок для мене є великим досягненням та втіленням моєї віри в потенціал кожного учня.