Жінки в науці: найвідоміші українські науковиці та їхні історії

08 03 2023

08 02 2024

Жінки в науці

найвідоміші українські науковиці та їхні історії

За даними ЮНЕСКО менш ніж 30% науковців у світі є жінками. В Україні показник жінок в науці становить майже 45%. Це дозволило нашій державі опинитися на 12 місці в списку з найкращим співвідношенням жінок та чоловіків.

8 березня, в Міжнародний день захисту прав жінок, Mathema розповідає про видатних жінок України. Їхні досягнення, важливі відкриття та роботу, яку визнала світова наукова спільнота.

(Фото на обкладинці: Марина В’язовська. Автор: Фред Мерц)

Українські науковиці в математиці

Марина В’язовська

Марина — сучасна українська науковиця. Вона стала другою в історії жінкою, яка отримала медаль Філдса — найпрестижнішу премію для математиків у світі. Вʼязовська змогла розвʼязати задачу про гарматні ядра на кораблі, яку 400 років тому поставив Йоганнес Кеплер.

У задачі йдеться, що найефективніший спосіб вмістити якусь кількість сфер в просторі — це побудувати з них піраміду. За таким принципом розкладають апельсини чи яблука в супермаркетах. В такому випадку усі сфери займають 75% доступного об’єму. Вʼязовська перенесла умови задачі у восьмивимірний простір і довела, що сфери можуть бути упаковані ще ефективніше. Так вони займатимуть лише 25% доступного об’єму. 

Це відкриття виявилось дуже корисним для фахівців, які працюють з кодом виправлення помилок. Їх використовують в мобільних телефонах і навіть на космічних кораблях. В інтерв’ю для “Суспільного” Марина пояснила, що означає її робота: “Вона на математичному рівні пояснює як втиснути більше інформації в обмежений простір”, — каже науковиця.

Ніна Вірченко 

Одна з найвідоміших українок в математиці починала роботу в епоху Радянського союзу і продовжує її сьогодні. Наприкінці 40-их років, коли майбутній науковиці було лише 18 років, радянська влада засудила її та кількох інших студентів за “підготовку політичного заколоту”. Донос написала одна з подруг Ніни. Як згадують учасники тих подій, вечорами студенти просто обговорювали історію, боротьбу УПА та українську державність. В сибірській тюрмі дівчина провела шість років, але після повернення продовжила навчатися та займатися наукою.

Ніна Вірченко вивчала і викладала математичний аналіз, аналітичну геометрію, математичну фізику, спеціальні функції та інші напрямки математики. Вона також захоплювалася аеродинамікою та астрономією і має за плечима десяток стрибків з парашутом. Науковиця створила понад 500 праць та викладала для тисячі студентів. А її життєве кредо “УЖМА” розшифровується як “Україна, жінка, математика, астрономія”.

Катерина Ющенко

Катерина ще у 1955 році винайшла одну з перших у світі мов програмування високого рівня під назвою «Адресна мова». Цей винахід мав великий вплив на розвиток технологій та програмування, а його конструкції входять до деяких сучасних мов програмування. 

Важливість «Адресної мови» в її новаторському підході до програмування. У ній замість чисел вказувалися адреси комірок пам’яті. Це дозволяло писати програми, які б не залежали від місця розташування пам’яті компʼютера. Розробка українки та її колег випередила на два роки мову Fortran, на три — Cobol, і на п’ять — ALGOL, які працювали за схожим принципом. 

Українські науковиці в фізиці

Олена Компанієць

Олена займається астрофізикою, вивчає космос і популяризує науку для дітей. Її команда виграла хакатон від NASA за розробку універсального способу заправляти супутники в космосі. Як пояснила Компанієць в проєкті Wonder, це щось на зразок космічної зарядки Type C. Коли в супутників закінчується паливо, вони не можуть коригувати свою траєкторію і стають небезпечними для інших об’єктів на орбіті. Команда Олени створила універсальний конектор, який можна встановити на супутник і дозаправляти його під час польоту. 

Крім того, Компанієць досліджує ізольовані галактики, які протягом останніх кількох мільярдів років не взаємодіяли з іншими об’єктами. Її мета дізнатися якомога більше інформації про такі галактики, навіть якщо вони дуже далеко від Землі. Іноді вони виглядають як один світлий піксель на фото з телескопа. Але для астрофізиків це велике джерело нової інформації про всесвіт.

Ольга Захожай

Ольга працює в Головній астрономічній обсерваторії Національної Академії наук України. Робота Ольги полягає в спостереженні за космосом. Вона досліджує молоді зірки та шукає ознаки, які б означали, що навколо них формуються нові планети. Також Ольга шукає в космосі екзопланети. Це такі планети, які блукають космосом або обертаються навколо іншої зірки, але не Сонця. 

Такі дослідження проливають світло на історію нашої сонячної системи, пояснила Ольга проєкту “Науковиці”. А також допомагають розвивати науку в цілому. Для прикладу, двоє колег Ольги, які також працювали астрофізиками, пішли в медицину. Вони почали досліджувати онкологічні процеси, адже методи спостережень дуже схожі на дослідження планет. 

Українські науковиці в біології

Оксана Савенко

Оксана провела в експедиції на станції “Академік Вернадський” 15 місяців. Вона стала першою жінкою за 20 років яка відправилась туди в зимову експедицію. Як пише Reporters, за цей час науковиця встигла зробити перший базовий моніторинг китів та тюленів і розробити програму їхнього вивчення. Також вона почала співпрацю з науковцями американської станції «Палмер».

Якось під час досліджень Оксана з командою натрапили на кита, якого не бачили 18 років. Ці тварини часто припливають на північ в пошуках їжі, але розмножуються в теплих водах ближче до екватора. Такі зустрічі дають краще розуміння про китів, їх поведінку і популяцію. За словами Оксани, в буденне життя дослідника в Антарктиді дуже різноманітне. Іноді науковиці доводилось рахувати пінгвінів, збирати зразки безхребетних та досліджувати рослини. 

Нана Войтенко

Нана — нейробіолог, а її основний предмет досліджень — біль. Науковиця досліджує природу того, як люди відчувають біль, які процеси в мозку він викликає і як на них реагує організм. Нана та її колеги розробили експериментальний метод лікування, який впливає лише на ті клітини, які викликають біль. Такі дослідження мають великий вплив на розробку нових знеболювальних терапій.

В інституті, якому працює Нана, вперше зробили діаліз нервової клітини, який дозволив вимірювати трансмембранні струми. Це такі струми, які проходять через клітинну мембрану в нервах та генерують сигнали. Якщо говорити коротко, науковиці і її колегам вдалося виміряти сигнали, які провокують біль, що в нейробіології вважалося дуже важкою задачею.

Шукаєш репетитора з математики?

Mathema підбере викладача під потреби дитини

Подати заявку на урок-діагностику

Професійний педагог з вищою освітою, спеціаліст вищої категорії, зі званням «Старший вчитель».

У якому класі навчається дитина?
Який рівень знань у дитини?
Раніше займалися з репетитором?
Ваше iм'я

Жінки в науці: найвідоміші українські науковиці та їхні історії

грн./год
  • Освiта:
  • Стаж:
  • Проведенно урокiв
  • Спецiалiзацiя:
  • Категорiя:
  • Мови викладання
Забронювати урок

Про репетитора

За даними ЮНЕСКО менш ніж 30% науковців у світі є жінками. В Україні показник жінок в науці становить майже 45%. Це дозволило нашій державі опинитися на 12 місці в списку з найкращим співвідношенням жінок та чоловіків.

8 березня, в Міжнародний день захисту прав жінок, Mathema розповідає про видатних жінок України. Їхні досягнення, важливі відкриття та роботу, яку визнала світова наукова спільнота.

(Фото на обкладинці: Марина В’язовська. Автор: Фред Мерц)

Українські науковиці в математиці

Марина В’язовська

Марина — сучасна українська науковиця. Вона стала другою в історії жінкою, яка отримала медаль Філдса — найпрестижнішу премію для математиків у світі. Вʼязовська змогла розвʼязати задачу про гарматні ядра на кораблі, яку 400 років тому поставив Йоганнес Кеплер.

У задачі йдеться, що найефективніший спосіб вмістити якусь кількість сфер в просторі — це побудувати з них піраміду. За таким принципом розкладають апельсини чи яблука в супермаркетах. В такому випадку усі сфери займають 75% доступного об’єму. Вʼязовська перенесла умови задачі у восьмивимірний простір і довела, що сфери можуть бути упаковані ще ефективніше. Так вони займатимуть лише 25% доступного об’єму. 

Це відкриття виявилось дуже корисним для фахівців, які працюють з кодом виправлення помилок. Їх використовують в мобільних телефонах і навіть на космічних кораблях. В інтерв’ю для “Суспільного” Марина пояснила, що означає її робота: “Вона на математичному рівні пояснює як втиснути більше інформації в обмежений простір”, — каже науковиця.

Ніна Вірченко 

Одна з найвідоміших українок в математиці починала роботу в епоху Радянського союзу і продовжує її сьогодні. Наприкінці 40-их років, коли майбутній науковиці було лише 18 років, радянська влада засудила її та кількох інших студентів за “підготовку політичного заколоту”. Донос написала одна з подруг Ніни. Як згадують учасники тих подій, вечорами студенти просто обговорювали історію, боротьбу УПА та українську державність. В сибірській тюрмі дівчина провела шість років, але після повернення продовжила навчатися та займатися наукою.

Ніна Вірченко вивчала і викладала математичний аналіз, аналітичну геометрію, математичну фізику, спеціальні функції та інші напрямки математики. Вона також захоплювалася аеродинамікою та астрономією і має за плечима десяток стрибків з парашутом. Науковиця створила понад 500 праць та викладала для тисячі студентів. А її життєве кредо “УЖМА” розшифровується як “Україна, жінка, математика, астрономія”.

Катерина Ющенко

Катерина ще у 1955 році винайшла одну з перших у світі мов програмування високого рівня під назвою «Адресна мова». Цей винахід мав великий вплив на розвиток технологій та програмування, а його конструкції входять до деяких сучасних мов програмування. 

Важливість «Адресної мови» в її новаторському підході до програмування. У ній замість чисел вказувалися адреси комірок пам’яті. Це дозволяло писати програми, які б не залежали від місця розташування пам’яті компʼютера. Розробка українки та її колег випередила на два роки мову Fortran, на три — Cobol, і на п’ять — ALGOL, які працювали за схожим принципом. 

Українські науковиці в фізиці

Олена Компанієць

Олена займається астрофізикою, вивчає космос і популяризує науку для дітей. Її команда виграла хакатон від NASA за розробку універсального способу заправляти супутники в космосі. Як пояснила Компанієць в проєкті Wonder, це щось на зразок космічної зарядки Type C. Коли в супутників закінчується паливо, вони не можуть коригувати свою траєкторію і стають небезпечними для інших об’єктів на орбіті. Команда Олени створила універсальний конектор, який можна встановити на супутник і дозаправляти його під час польоту. 

Крім того, Компанієць досліджує ізольовані галактики, які протягом останніх кількох мільярдів років не взаємодіяли з іншими об’єктами. Її мета дізнатися якомога більше інформації про такі галактики, навіть якщо вони дуже далеко від Землі. Іноді вони виглядають як один світлий піксель на фото з телескопа. Але для астрофізиків це велике джерело нової інформації про всесвіт.

Ольга Захожай

Ольга працює в Головній астрономічній обсерваторії Національної Академії наук України. Робота Ольги полягає в спостереженні за космосом. Вона досліджує молоді зірки та шукає ознаки, які б означали, що навколо них формуються нові планети. Також Ольга шукає в космосі екзопланети. Це такі планети, які блукають космосом або обертаються навколо іншої зірки, але не Сонця. 

Такі дослідження проливають світло на історію нашої сонячної системи, пояснила Ольга проєкту “Науковиці”. А також допомагають розвивати науку в цілому. Для прикладу, двоє колег Ольги, які також працювали астрофізиками, пішли в медицину. Вони почали досліджувати онкологічні процеси, адже методи спостережень дуже схожі на дослідження планет. 

Українські науковиці в біології

Оксана Савенко

Оксана провела в експедиції на станції “Академік Вернадський” 15 місяців. Вона стала першою жінкою за 20 років яка відправилась туди в зимову експедицію. Як пише Reporters, за цей час науковиця встигла зробити перший базовий моніторинг китів та тюленів і розробити програму їхнього вивчення. Також вона почала співпрацю з науковцями американської станції «Палмер».

Якось під час досліджень Оксана з командою натрапили на кита, якого не бачили 18 років. Ці тварини часто припливають на північ в пошуках їжі, але розмножуються в теплих водах ближче до екватора. Такі зустрічі дають краще розуміння про китів, їх поведінку і популяцію. За словами Оксани, в буденне життя дослідника в Антарктиді дуже різноманітне. Іноді науковиці доводилось рахувати пінгвінів, збирати зразки безхребетних та досліджувати рослини. 

Нана Войтенко

Нана — нейробіолог, а її основний предмет досліджень — біль. Науковиця досліджує природу того, як люди відчувають біль, які процеси в мозку він викликає і як на них реагує організм. Нана та її колеги розробили експериментальний метод лікування, який впливає лише на ті клітини, які викликають біль. Такі дослідження мають великий вплив на розробку нових знеболювальних терапій.

В інституті, якому працює Нана, вперше зробили діаліз нервової клітини, який дозволив вимірювати трансмембранні струми. Це такі струми, які проходять через клітинну мембрану в нервах та генерують сигнали. Якщо говорити коротко, науковиці і її колегам вдалося виміряти сигнали, які провокують біль, що в нейробіології вважалося дуже важкою задачею.

Шукаєш репетитора з математики?

Mathema підбере викладача під потреби дитини

Подати заявку на урок-діагностику

Бiльше інформації про репетитора

Iншi вчителi

Оксана Татар

250-350 грн./год

Юлія Багнюк

250-350 грн./год

Кирило Бондарєв

250-350 грн./год