Теми на НМТ з біології 2024: до чого готуватися

17 03 2023

02 05 2024

Теми на НМТ з біології 2024:

до чого готуватися

У червні-липні 2024 року вдруге відбудеться Національний мультитест. Цього разу він буде складнішим, охопить більше предметів, а програма стане ширшою. Mathema розповідає про теми, які потрібно готувати для НМТ з фізики, хімії та біології. Це друга частина статті. В першій ми писали про теми НМТ 2024 з математики, української мови, англійської мови та історії України

Які теми на НМТ з біології

У 2024 році абітурієнти зможуть вибрати фізику, хімію, біологію, історію України та іноземну мову додатковим предметом. Бали фізики, хімії та біології, для прикладу, враховуються при вступі на природничі спеціальності. В снові завдань для НМТ 2024 є програма ЗНО, але для деяких предметів тематику дещо звузили. Ось які теми потрібно вивчати при підготовці до НМТ 2024. Додаткові матеріали для здачі НМТ з біології не потрібні. 

  • Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації
  • Закономірності спадковості та мінливості
  • Біорізноманіття
  • Організм людини як біологічна система
  • Основи екології та еволюційного вчення

Структура НМТ з біології

Формат тесту залишиться таким же, як і в минулому році. Абітурієнтам доведеться відповідати на 30 питань, які будуть представлені в різних формах:

  • 24 питання, де треба вибрати одну правильну відповідь з чотирьох можливих;
  • 4 питання, що вимагають встановлення відповідності між елементами;
  • 2 питання, в яких необхідно обрати по одній правильній відповіді з трьох різних груп пропонованих варіантів.

Список термінів, які потрібно знати на НМТ з біології 2024

  1. Біосистема — складний біологічний об’єкт або комплекс, що включає живі організми та їх взаємозв’язки в певному середовищі.
  2. Генотип — сукупність усіх генів організму, які визначають його спадкові властивості.
  3. Біорізноманіття – різноманітність живих організмів, включаючи різні види, генетичну варіативність та різноманітність екосистем.
  4. Тканина – група клітин, які мають схожу будову та виконують певну функцію в організмі.
  5. Екологія – наука, яка вивчає взаємозв’язки між живими організмами та їхнім навколишнім середовищем.
  6. Органогенні елементи – хімічні елементи, які відіграють ключову роль у формуванні органів та тканин живих організмів (наприклад, карбон, азот, кальцій).
  7. Фенотип – сукупність усіх ознак і властивостей організму, які проявляються в результаті взаємодії генотипу з середовищем.
  8. Домен – найвищий ранг класифікації живих організмів, який поділяє їх на три групи: Археї, Бактерії та Еукаріоти.
  9. Нервова і імунна регуляція – системи регуляції організму, де нервова система контролює різні функції через нервові сигнали, а імунна система захищає організм від зовнішніх та внутрішніх загроз.
  10. Екологічні чинники — фактори зовнішнього середовища, що впливають на живі організми, включаючи клімат, географічне положення, наявність ресурсів і т.д.
  11. Мікроелементи — елементи, необхідні організмам у дуже малих кількостях, але важливі для різноманітних біологічних процесів (наприклад, залізо, цинк).
  12. Гібрид — організм, отриманий в результаті схрещування двох різних видів або сортів.
  13. Таксономічна одиниця — категорія у біологічній класифікації, наприклад, вид, рід, сімейство, порядок, клас.
  14. Гомеостаз — здатність організму підтримувати сталість внутрішнього середовища, незважаючи на зміни зовнішнього середовища.
  15. Популяція — група особин одного виду, що займає певну територію і має можливість вільного схрещування.
  16. Макроелементи – елементи, необхідні для організму в значних кількостях для нормального функціонування (наприклад, калій, магній, кальцій).
  17. Спадкові захворювання – захворювання, які передаються від батьків до потомства через гени.
  18. Вид – основна одиниця біологічної класифікації, що представляє групу особин, здатних до вільного схрещування і продукції плідного потомства.
  19. Нейрон – клітина нервової системи, основна функція якої полягає в прийманні, обробці та передачі нервових імпульсів.
  20. Біотип – група особин в межах виду, які мають подібні генетичні та фенотипічні характеристики.
  21. Гідрофільні і гідрофобні структури – молекули або частини молекул, що відповідно притягаються до води (гідрофільні) або відштовхуються водою (гідрофобні).
  22. Комбінативна мінливість – здатність до утворення нових генетичних комбінацій у потомства внаслідок сексуального розмноження.
  23. Таксон – класифікаційна група або категорія в біології, яка може включати види, роди, сім’ї тощо.
  24. Нерв – пучок нервових волокон, що передає електричні сигнали між різними частинами тіла.
  25. Біоценоз – сукупність усіх організмів, що живуть у певному біотопі і взаємодіють між собою.
  26. Ферменти – біологічні каталізатори, які прискорюють хімічні реакції в організмі без зміни самі.
  27. Модифікаційна мінливість – здатність організму до зміни фенотипу під впливом зовнішнього середовища без зміни генотипу.
  28. Філогенез – еволюційний розвиток і диверсифікація видів протягом історії життя на Землі.
  29. Рефлекс – швидка, автоматична реакція організму на зовнішній подразник, що минає свідомий контроль.
  30. Біосфера – частина землі, де існує життя, включаючи всі екосистеми.
  31. Ген – основна одиниця спадковості, яка кодує інформацію для синтезу білків і регуляції клітинних процесів.
  32. Мутації – стійкі зміни в послідовності ДНК, які можуть впливати на структуру і функцію генів.
  33. Віруси – мікроорганізми, що відрізняються від інших живих істот тим, що для розмноження потребують власників, оскільки не мають власних клітинних структур.
  34. Синапс – місце контакту між двома нервовими клітинами, де передається нервовий імпульс.
  35. Біогеохімічний вплив – цикли руху хімічних елементів між живими організмами та неживими компонентами середовища, які впливають на екосистему.
  36. Еукаріоти – організми, клітини яких містять ядро, обмежене мембраною, на відміну від прокаріотів.
  37. Мутогенні фактори – агенти, які спричиняють мутації у ДНК, включаючи хімічні речовини, радіацію та деякі віруси.
  38. Вакцинація – метод імунізації, що полягає у введенні антигену (вакцини) для стимуляції імунної системи до вироблення антитіл та набуття імунітету до конкретного захворювання.
  39. Гормони – біологічно активні речовини, які виробляються ендокринними залозами і регулюють різноманітні функції в організмі.
  40. Адаптивний потенціал – здатність популяції або виду адаптуватися до змін у середовищі, що включає генетичну варіабельність та пластичність фенотипу.
  41. Плазмоліз – відшарування цитоплазми від клітинної стінки в результаті втрати води через осмос, що відбувається у рослинних клітин.
  42. Сорт – категорія культурних рослин, виведених селекцією, які мають стабільні генетичні та морфологічні особливості.
  43. Мутуалізм – взаємовигідні взаємодії між двома видами, де обидва отримують користь від їхньої асоціації.
  44. Ендокринні залози – залози внутрішньої секреції, які виробляють та виділяють гормони безпосередньо у кров.
  45. Адаптація – процес, за яким організм або популяція стає більш пристосованим до свого середовища через зміни в генотипі або фенотипі.
  46. Строма – підтримуюча тканина внутрішніх органів, яка складається з сполучної тканини та виконує трофічні, підтримуючі або інші функції.
  47. Порода – група тварин, зазвичай домашніх, які мають характерні спадкові особливості, форму тіла та поведінку, визнані і закріплені через селекцію.
  48. Паразитизм – форма взаємодії між видами, при якій один вид (паразит) отримує вигоду за рахунок іншого (господаря), часто завдаючи йому шкоди.
  49. Анемія – стан, характеризується зниженим рівнем гемоглобіну або еритроцитів у крові, що призводить до зниження здатності крові переносити кисень.
  50. Коеволюція – процес, у якому два або більше видів розвиваються у відповідь на взаємні адаптації один до одного.
  51. Цитоплазма – в’язка речовина всередині клітини, що оточує ядро і містить органели, необхідні для життєдіяльності клітини.
  52. Штам – генетично однорідна група мікроорганізмів, похідна від одного клону, що використовується у біологічних та медичних дослідженнях.
  53. Зооспори – рухливі спори, які зустрічаються в деяких водоростях та грибах, здатні активно переміщуватися за допомогою війок.
  54. Кровообіг – процес циркуляції крові в організмі, що забезпечує транспортування кисню, поживних речовин та інших важливих компонентів до тканин та органів.
  55. Адаптивні біологічні ритми – ритми, що дозволяють організмам оптимально адаптуватися до періодично мінливих умов середовища, наприклад, денних та сезонних змін.
  56. Хромосоми – структури у ядрі клітин, що містять ДНК і білки, відповідальні за передачу генетичної інформації при клітинному діленні.
  57. Штучний добір – процес відбору та розведення організмів з бажаними характеристиками людиною, з метою покращення або зміни певних рис.
  58. Судинно-волокнистий пучок – комплекс тканин у рослин, що включає ксилему та флоему для транспортування води, мінералів та органічних речовин.
  59. Артерії – кровоносні судини, що переносять кров від серця до різних частин тіла.
  60. Фотоперіодизм – реакція живих організмів на довжину світлового дня, що впливає на їхній розвиток та репродуктивні процеси.
  61. Гаплоїдний і диплоїдний набори хромосом – гаплоїдні набори містять один комплект хромосом (n), тоді як диплоїдні набори мають два комплекти хромосом (2n), типово для більшості вищих організмів.
  62. Гібридизація – процес схрещування двох різних генотипів з метою отримання нового генетичного комбінату.
  63. Ксилема – тип тканини в рослинах, що забезпечує транспортування води та мінеральних солей від коренів до листя.
  64. Коронарні судини – кровоносні судини, що забезпечують кров’ю серцевий м’яз, важливі для його функціонування.
  65. Ізоляція – процес або стан, коли популяція організмів відділяється від інших популяцій, що може сприяти видоутворенню шляхом генетичної ізоляції.
  66. Каріотип – повний набір хромосом організму, який можна візуалізувати як мікроскопічні зображення для вивчення структурних особливостей хромосом.
  67. Інбридинг – розмноження між близькими родичами, що може призвести до збільшення частоти рецесивних генетичних захворювань.
  68. Флоема – тип тканини в рослинах, що забезпечує транспорт органічних речовин, особливо цукрів, синтезованих під час фотосинтезу, від листя до інших частин рослини.
  69. Пульс – ритмічне розширення і стиснення артерій, що відбувається відповідно до роботи серця та може відчуватися в точках, де артерії проходять близько до поверхні шкіри.
  70. Дивергенція – еволюційний процес, у якому два або більше пов’язаних видів розвивають різні характеристики через адаптацію до різних екологічних ніш або географічну ізоляцію.
  71. Спадковість – здатність біологічних організмів передавати генетичні інформації від одного покоління до іншого.
  72. Аутбридинг – розмноження між особинами, що не є близькими родичами, що зазвичай використовується для зменшення інбридингу та підвищення генетичної різноманітності.
  73. Висхідний і низхідний потоки речовин – процеси транспортування речовин у рослинних організмах, де висхідні потоки води та мінералів відбуваються через ксилему, а низхідні потоки органічних речовин через флоему.
  74. Імунітет – здатність організму захищати себе від інфекційних агентів, як бактерій та вірусів, за допомогою спеціалізованих клітин та антитіл.
  75. Біологічний прогрес – концепція, що відображає здатність біологічних систем до еволюції, адаптації та складнішої організації з часом.
  76. Генетичний код – набір правил, за якими інформація, закодована у молекулах ДНК, перекладається у послідовності амінокислот при синтезі білків.
  77. Гетерозис – явище, коли гібридні організми мають вищі життєві показники порівняно з їхніми батьками, часто використовується в селекції.
  78. Ендосперм – запаснича тканина, що формується у насінні більшості квіткових рослин, забезпечує живлення зародка під час проростання.
  79. Антиген – молекула (зазвичай білок), яка визнається імунною системою як чужорідна, спонукаючи імунну відповідь.
  80. Біологічний регрес – концепція, що вказує на зворотний розвиток або спрощення біологічних систем або органів у деяких випадках еволюції.
  81. Клітинний цикл – послідовність подій у клітині, що веде до її поділу і реплікації.
  82. Клонування – процес створення генетично ідентичних копій організму або його клітин.
  83. Розмноження – біологічний процес, який дозволяє організмам створювати нащадків, забезпечуючи перетворення поколінь.
  84. Алергія – надмірна реакція імунної системи на зазвичай нешкідливі речовини в навколишньому середовищі.
  85. Генетична структура популяції – розподіл генетичних варіантів (алелів) в популяції, що відображає її генетичну різноманітність і адаптивні можливості.
  86. Онтогенез – розвиток індивідуального організму від зиготи до його зрілої форми.
  87. Клон – група генетично ідентичних організмів, отриманих шляхом безстатевого розмноження.
  88. Життєвий цикл – послідовність етапів розвитку, які проходить організм від початку до кінця свого існування.
  89. Дихання – процес обміну газів (оксигену і вуглекислого газу) між організмом і його зовнішнім середовищем.
  90. Природний добір – еволюційний процес, в якому особини з певними сприятливими генетичними варіантами мають більшу ймовірність виживання та репродукції.
  91. Ембріон – ранній стадії розвитку організму після запліднення, коли відбувається формування основних тканин та органів.
  92. Генетично модифіковані організми (ГМО) – організми, чиї генетичний матеріал було змінено за допомогою генетичної інженерії, зазвичай для покращення певних характеристик або стійкості до умов зовнішнього середовища.
  93. Генеративне ядро – структура в пилкових зернах, що відповідає за вироблення спермій у процесі оплодотворення квіткових рослин.
  94. Травлення – процес розщеплення поживних речовин у травному тракті до молекул, які можуть бути засвоєні організмом.
  95. Генофонд популяції – сукупність усіх генетичних варіантів, що існують у популяції, яка визначає її генетичну структуру.
  96. Запліднення – процес злиття чоловічих і жіночих гамет, що веде до формування зиготи і запускає розвиток нового організму.
  97. Химери – організми, що містять клітини з різних зигот або від різних видів, часто в результаті експериментальних маніпуляцій.
  98. Ектодерма – зовнішній зародковий шар, що формує багато структур, включаючи шкіру та нервову систему.
  99. Секреція – процес виділення речовин клітинами або залозами, які можуть виконувати різні функції в організмі.
  100. Дрейф генів – випадкові зміни в частотах алелей у популяції, що відбуваються без впливу природного добору.
  101. Гамети – репродуктивні клітини (сперматозоїди у чоловіків та яйцеклітини у жінок), що містять гаплоїдний набір хромосом.
  102. Статеві хромосоми – хромосоми, які визначають стать організму (наприклад, X та Y у людей).
  103. Ентодерма – внутрішній зародковий шар, з якого розвиваються багато внутрішніх органів.
  104. Реабсорбція – процес повторного поглинання речовин з первинної сечі в нирках, що дозволяє організму зберігати важливі електроліти, воду та інші речовини.
  105. Популяційні хвилі – коливання чисельності популяції, що можуть виникати через зміни в умовах середовища, хижацтво, захворювання або інші фактори.
  106. Зигота – клітина, що утворюється в результаті злиття двох гамет, початковий етап розвитку нового організму.
  107. Аутосоми – будь-які хромосоми, що не є статевими хромосомами. У людей 22 пари аутосом.
  108. Мезодерма – середній зародковий шар, з якого розвиваються багато внутрішніх структур, включаючи м’язи, кістки та кровоносні системи.
  109. Інстинкт – вроджені поведінкові реакції на певні стимули, які є характерними для виду і не вимагають навчання.
  110. Гомеостаз популяції – здатність популяції підтримувати стабільність через регуляційні механізми, які контролюють її чисельність та структуру.
  111. Мітоз і мейоз – типи клітинного ділення; мітоз призводить до утворення двох генетично ідентичних дочірніх клітин, тоді як мейоз виробляє чотири генетично різні клітини для сексуального розмноження.
  112. Генофонд – сукупність всіх генів у популяції або виді.
  113. Міграція – переміщення організмів з одного місця до іншого, часто пов’язане зі зміною сезонів або пошуком нових місць для живлення та розмноження.
  114. Мінімальна життєздатна популяція – найменша кількість особин в популяції, необхідна для її виживання та уникнення вимирання через генетичні, демографічні, або екологічні зміни.

Як підготуватися до НМТ 2024?

Для НМТ 2024 передбачено чотири предмети: три обов’язкові (математика, українська мова, історія України) та один за вибором (іноземні мови, біологія, фізика, хімія). Абітурієнти, як правило, вибирають між самостійною підготовкою та навчанням з репетитором.

Переваги самостійної підготовки

Самостійна підготовка дозволяє економити кошти та самостійно планувати свій навчальний графік. Це може бути ідеальним варіантом для абітурієнтів, що володіють сильною самодисципліною та здатністю самостійно подолати навчальні труднощі.

Однак, самостійна підготовка також має свої мінуси. Без наставника студент може не до кінця зрозуміти складні теми, пропустити важливі аспекти або не дотримуватись підготовчого плану, що може призвести до недостатнього охоплення матеріалу перед НМТ.

Переваги навчання з репетитором

Головна перевага роботи з репетитором полягає в його здатності ідентифікувати слабкі і сильні сторони студента. Репетитор може забезпечити детальні пояснення складних питань, перевіряти знання через домашні завдання та моніторити прогрес у навчанні.

Тим не менш, не всі репетитори однаково підходять кожному студенту. Іноді методи викладання репетитора можуть демотивувати студента. Пошук підходящого репетитора може бути часомістким, але зазвичай цей метод є більш ефективним для підготовки, ніж самостійне навчання.

На освітній платформі Mathema відбувається вибір репетиторів з математики, з урахуванням запитів батьків та особливостей кожного викладача. Менеджери платформи підбирають репетитора з огляду на знання, цілі, бажання та інтереси студента.

Шукаєш репетитора з математики?

Mathema підбере викладача під потреби дитини

Подати заявку на урок-діагностику

Редактор блогу Mathema

У якому класі навчається дитина?
Який рівень знань у дитини?
Раніше займалися з репетитором?
Ваше iм'я
Hidden
Hidden
Hidden
Hidden
Hidden
Hidden
Hidden

Теми на НМТ з біології 2024: до чого готуватися

грн./год
  • Освiта:
  • Стаж:
  • Проведенно урокiв
  • Спецiалiзацiя:
  • Категорiя:
  • Мови викладання
Забронювати урок

Про репетитора

У червні-липні 2024 року вдруге відбудеться Національний мультитест. Цього разу він буде складнішим, охопить більше предметів, а програма стане ширшою. Mathema розповідає про теми, які потрібно готувати для НМТ з фізики, хімії та біології. Це друга частина статті. В першій ми писали про теми НМТ 2024 з математики, української мови, англійської мови та історії України

Які теми на НМТ з біології

У 2024 році абітурієнти зможуть вибрати фізику, хімію, біологію, історію України та іноземну мову додатковим предметом. Бали фізики, хімії та біології, для прикладу, враховуються при вступі на природничі спеціальності. В снові завдань для НМТ 2024 є програма ЗНО, але для деяких предметів тематику дещо звузили. Ось які теми потрібно вивчати при підготовці до НМТ 2024. Додаткові матеріали для здачі НМТ з біології не потрібні. 

  • Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації
  • Закономірності спадковості та мінливості
  • Біорізноманіття
  • Організм людини як біологічна система
  • Основи екології та еволюційного вчення

Структура НМТ з біології

Формат тесту залишиться таким же, як і в минулому році. Абітурієнтам доведеться відповідати на 30 питань, які будуть представлені в різних формах:

  • 24 питання, де треба вибрати одну правильну відповідь з чотирьох можливих;
  • 4 питання, що вимагають встановлення відповідності між елементами;
  • 2 питання, в яких необхідно обрати по одній правильній відповіді з трьох різних груп пропонованих варіантів.

Список термінів, які потрібно знати на НМТ з біології 2024

  1. Біосистема — складний біологічний об’єкт або комплекс, що включає живі організми та їх взаємозв’язки в певному середовищі.
  2. Генотип — сукупність усіх генів організму, які визначають його спадкові властивості.
  3. Біорізноманіття – різноманітність живих організмів, включаючи різні види, генетичну варіативність та різноманітність екосистем.
  4. Тканина – група клітин, які мають схожу будову та виконують певну функцію в організмі.
  5. Екологія – наука, яка вивчає взаємозв’язки між живими організмами та їхнім навколишнім середовищем.
  6. Органогенні елементи – хімічні елементи, які відіграють ключову роль у формуванні органів та тканин живих організмів (наприклад, карбон, азот, кальцій).
  7. Фенотип – сукупність усіх ознак і властивостей організму, які проявляються в результаті взаємодії генотипу з середовищем.
  8. Домен – найвищий ранг класифікації живих організмів, який поділяє їх на три групи: Археї, Бактерії та Еукаріоти.
  9. Нервова і імунна регуляція – системи регуляції організму, де нервова система контролює різні функції через нервові сигнали, а імунна система захищає організм від зовнішніх та внутрішніх загроз.
  10. Екологічні чинники — фактори зовнішнього середовища, що впливають на живі організми, включаючи клімат, географічне положення, наявність ресурсів і т.д.
  11. Мікроелементи — елементи, необхідні організмам у дуже малих кількостях, але важливі для різноманітних біологічних процесів (наприклад, залізо, цинк).
  12. Гібрид — організм, отриманий в результаті схрещування двох різних видів або сортів.
  13. Таксономічна одиниця — категорія у біологічній класифікації, наприклад, вид, рід, сімейство, порядок, клас.
  14. Гомеостаз — здатність організму підтримувати сталість внутрішнього середовища, незважаючи на зміни зовнішнього середовища.
  15. Популяція — група особин одного виду, що займає певну територію і має можливість вільного схрещування.
  16. Макроелементи – елементи, необхідні для організму в значних кількостях для нормального функціонування (наприклад, калій, магній, кальцій).
  17. Спадкові захворювання – захворювання, які передаються від батьків до потомства через гени.
  18. Вид – основна одиниця біологічної класифікації, що представляє групу особин, здатних до вільного схрещування і продукції плідного потомства.
  19. Нейрон – клітина нервової системи, основна функція якої полягає в прийманні, обробці та передачі нервових імпульсів.
  20. Біотип – група особин в межах виду, які мають подібні генетичні та фенотипічні характеристики.
  21. Гідрофільні і гідрофобні структури – молекули або частини молекул, що відповідно притягаються до води (гідрофільні) або відштовхуються водою (гідрофобні).
  22. Комбінативна мінливість – здатність до утворення нових генетичних комбінацій у потомства внаслідок сексуального розмноження.
  23. Таксон – класифікаційна група або категорія в біології, яка може включати види, роди, сім’ї тощо.
  24. Нерв – пучок нервових волокон, що передає електричні сигнали між різними частинами тіла.
  25. Біоценоз – сукупність усіх організмів, що живуть у певному біотопі і взаємодіють між собою.
  26. Ферменти – біологічні каталізатори, які прискорюють хімічні реакції в організмі без зміни самі.
  27. Модифікаційна мінливість – здатність організму до зміни фенотипу під впливом зовнішнього середовища без зміни генотипу.
  28. Філогенез – еволюційний розвиток і диверсифікація видів протягом історії життя на Землі.
  29. Рефлекс – швидка, автоматична реакція організму на зовнішній подразник, що минає свідомий контроль.
  30. Біосфера – частина землі, де існує життя, включаючи всі екосистеми.
  31. Ген – основна одиниця спадковості, яка кодує інформацію для синтезу білків і регуляції клітинних процесів.
  32. Мутації – стійкі зміни в послідовності ДНК, які можуть впливати на структуру і функцію генів.
  33. Віруси – мікроорганізми, що відрізняються від інших живих істот тим, що для розмноження потребують власників, оскільки не мають власних клітинних структур.
  34. Синапс – місце контакту між двома нервовими клітинами, де передається нервовий імпульс.
  35. Біогеохімічний вплив – цикли руху хімічних елементів між живими організмами та неживими компонентами середовища, які впливають на екосистему.
  36. Еукаріоти – організми, клітини яких містять ядро, обмежене мембраною, на відміну від прокаріотів.
  37. Мутогенні фактори – агенти, які спричиняють мутації у ДНК, включаючи хімічні речовини, радіацію та деякі віруси.
  38. Вакцинація – метод імунізації, що полягає у введенні антигену (вакцини) для стимуляції імунної системи до вироблення антитіл та набуття імунітету до конкретного захворювання.
  39. Гормони – біологічно активні речовини, які виробляються ендокринними залозами і регулюють різноманітні функції в організмі.
  40. Адаптивний потенціал – здатність популяції або виду адаптуватися до змін у середовищі, що включає генетичну варіабельність та пластичність фенотипу.
  41. Плазмоліз – відшарування цитоплазми від клітинної стінки в результаті втрати води через осмос, що відбувається у рослинних клітин.
  42. Сорт – категорія культурних рослин, виведених селекцією, які мають стабільні генетичні та морфологічні особливості.
  43. Мутуалізм – взаємовигідні взаємодії між двома видами, де обидва отримують користь від їхньої асоціації.
  44. Ендокринні залози – залози внутрішньої секреції, які виробляють та виділяють гормони безпосередньо у кров.
  45. Адаптація – процес, за яким організм або популяція стає більш пристосованим до свого середовища через зміни в генотипі або фенотипі.
  46. Строма – підтримуюча тканина внутрішніх органів, яка складається з сполучної тканини та виконує трофічні, підтримуючі або інші функції.
  47. Порода – група тварин, зазвичай домашніх, які мають характерні спадкові особливості, форму тіла та поведінку, визнані і закріплені через селекцію.
  48. Паразитизм – форма взаємодії між видами, при якій один вид (паразит) отримує вигоду за рахунок іншого (господаря), часто завдаючи йому шкоди.
  49. Анемія – стан, характеризується зниженим рівнем гемоглобіну або еритроцитів у крові, що призводить до зниження здатності крові переносити кисень.
  50. Коеволюція – процес, у якому два або більше видів розвиваються у відповідь на взаємні адаптації один до одного.
  51. Цитоплазма – в’язка речовина всередині клітини, що оточує ядро і містить органели, необхідні для життєдіяльності клітини.
  52. Штам – генетично однорідна група мікроорганізмів, похідна від одного клону, що використовується у біологічних та медичних дослідженнях.
  53. Зооспори – рухливі спори, які зустрічаються в деяких водоростях та грибах, здатні активно переміщуватися за допомогою війок.
  54. Кровообіг – процес циркуляції крові в організмі, що забезпечує транспортування кисню, поживних речовин та інших важливих компонентів до тканин та органів.
  55. Адаптивні біологічні ритми – ритми, що дозволяють організмам оптимально адаптуватися до періодично мінливих умов середовища, наприклад, денних та сезонних змін.
  56. Хромосоми – структури у ядрі клітин, що містять ДНК і білки, відповідальні за передачу генетичної інформації при клітинному діленні.
  57. Штучний добір – процес відбору та розведення організмів з бажаними характеристиками людиною, з метою покращення або зміни певних рис.
  58. Судинно-волокнистий пучок – комплекс тканин у рослин, що включає ксилему та флоему для транспортування води, мінералів та органічних речовин.
  59. Артерії – кровоносні судини, що переносять кров від серця до різних частин тіла.
  60. Фотоперіодизм – реакція живих організмів на довжину світлового дня, що впливає на їхній розвиток та репродуктивні процеси.
  61. Гаплоїдний і диплоїдний набори хромосом – гаплоїдні набори містять один комплект хромосом (n), тоді як диплоїдні набори мають два комплекти хромосом (2n), типово для більшості вищих організмів.
  62. Гібридизація – процес схрещування двох різних генотипів з метою отримання нового генетичного комбінату.
  63. Ксилема – тип тканини в рослинах, що забезпечує транспортування води та мінеральних солей від коренів до листя.
  64. Коронарні судини – кровоносні судини, що забезпечують кров’ю серцевий м’яз, важливі для його функціонування.
  65. Ізоляція – процес або стан, коли популяція організмів відділяється від інших популяцій, що може сприяти видоутворенню шляхом генетичної ізоляції.
  66. Каріотип – повний набір хромосом організму, який можна візуалізувати як мікроскопічні зображення для вивчення структурних особливостей хромосом.
  67. Інбридинг – розмноження між близькими родичами, що може призвести до збільшення частоти рецесивних генетичних захворювань.
  68. Флоема – тип тканини в рослинах, що забезпечує транспорт органічних речовин, особливо цукрів, синтезованих під час фотосинтезу, від листя до інших частин рослини.
  69. Пульс – ритмічне розширення і стиснення артерій, що відбувається відповідно до роботи серця та може відчуватися в точках, де артерії проходять близько до поверхні шкіри.
  70. Дивергенція – еволюційний процес, у якому два або більше пов’язаних видів розвивають різні характеристики через адаптацію до різних екологічних ніш або географічну ізоляцію.
  71. Спадковість – здатність біологічних організмів передавати генетичні інформації від одного покоління до іншого.
  72. Аутбридинг – розмноження між особинами, що не є близькими родичами, що зазвичай використовується для зменшення інбридингу та підвищення генетичної різноманітності.
  73. Висхідний і низхідний потоки речовин – процеси транспортування речовин у рослинних організмах, де висхідні потоки води та мінералів відбуваються через ксилему, а низхідні потоки органічних речовин через флоему.
  74. Імунітет – здатність організму захищати себе від інфекційних агентів, як бактерій та вірусів, за допомогою спеціалізованих клітин та антитіл.
  75. Біологічний прогрес – концепція, що відображає здатність біологічних систем до еволюції, адаптації та складнішої організації з часом.
  76. Генетичний код – набір правил, за якими інформація, закодована у молекулах ДНК, перекладається у послідовності амінокислот при синтезі білків.
  77. Гетерозис – явище, коли гібридні організми мають вищі життєві показники порівняно з їхніми батьками, часто використовується в селекції.
  78. Ендосперм – запаснича тканина, що формується у насінні більшості квіткових рослин, забезпечує живлення зародка під час проростання.
  79. Антиген – молекула (зазвичай білок), яка визнається імунною системою як чужорідна, спонукаючи імунну відповідь.
  80. Біологічний регрес – концепція, що вказує на зворотний розвиток або спрощення біологічних систем або органів у деяких випадках еволюції.
  81. Клітинний цикл – послідовність подій у клітині, що веде до її поділу і реплікації.
  82. Клонування – процес створення генетично ідентичних копій організму або його клітин.
  83. Розмноження – біологічний процес, який дозволяє організмам створювати нащадків, забезпечуючи перетворення поколінь.
  84. Алергія – надмірна реакція імунної системи на зазвичай нешкідливі речовини в навколишньому середовищі.
  85. Генетична структура популяції – розподіл генетичних варіантів (алелів) в популяції, що відображає її генетичну різноманітність і адаптивні можливості.
  86. Онтогенез – розвиток індивідуального організму від зиготи до його зрілої форми.
  87. Клон – група генетично ідентичних організмів, отриманих шляхом безстатевого розмноження.
  88. Життєвий цикл – послідовність етапів розвитку, які проходить організм від початку до кінця свого існування.
  89. Дихання – процес обміну газів (оксигену і вуглекислого газу) між організмом і його зовнішнім середовищем.
  90. Природний добір – еволюційний процес, в якому особини з певними сприятливими генетичними варіантами мають більшу ймовірність виживання та репродукції.
  91. Ембріон – ранній стадії розвитку організму після запліднення, коли відбувається формування основних тканин та органів.
  92. Генетично модифіковані організми (ГМО) – організми, чиї генетичний матеріал було змінено за допомогою генетичної інженерії, зазвичай для покращення певних характеристик або стійкості до умов зовнішнього середовища.
  93. Генеративне ядро – структура в пилкових зернах, що відповідає за вироблення спермій у процесі оплодотворення квіткових рослин.
  94. Травлення – процес розщеплення поживних речовин у травному тракті до молекул, які можуть бути засвоєні організмом.
  95. Генофонд популяції – сукупність усіх генетичних варіантів, що існують у популяції, яка визначає її генетичну структуру.
  96. Запліднення – процес злиття чоловічих і жіночих гамет, що веде до формування зиготи і запускає розвиток нового організму.
  97. Химери – організми, що містять клітини з різних зигот або від різних видів, часто в результаті експериментальних маніпуляцій.
  98. Ектодерма – зовнішній зародковий шар, що формує багато структур, включаючи шкіру та нервову систему.
  99. Секреція – процес виділення речовин клітинами або залозами, які можуть виконувати різні функції в організмі.
  100. Дрейф генів – випадкові зміни в частотах алелей у популяції, що відбуваються без впливу природного добору.
  101. Гамети – репродуктивні клітини (сперматозоїди у чоловіків та яйцеклітини у жінок), що містять гаплоїдний набір хромосом.
  102. Статеві хромосоми – хромосоми, які визначають стать організму (наприклад, X та Y у людей).
  103. Ентодерма – внутрішній зародковий шар, з якого розвиваються багато внутрішніх органів.
  104. Реабсорбція – процес повторного поглинання речовин з первинної сечі в нирках, що дозволяє організму зберігати важливі електроліти, воду та інші речовини.
  105. Популяційні хвилі – коливання чисельності популяції, що можуть виникати через зміни в умовах середовища, хижацтво, захворювання або інші фактори.
  106. Зигота – клітина, що утворюється в результаті злиття двох гамет, початковий етап розвитку нового організму.
  107. Аутосоми – будь-які хромосоми, що не є статевими хромосомами. У людей 22 пари аутосом.
  108. Мезодерма – середній зародковий шар, з якого розвиваються багато внутрішніх структур, включаючи м’язи, кістки та кровоносні системи.
  109. Інстинкт – вроджені поведінкові реакції на певні стимули, які є характерними для виду і не вимагають навчання.
  110. Гомеостаз популяції – здатність популяції підтримувати стабільність через регуляційні механізми, які контролюють її чисельність та структуру.
  111. Мітоз і мейоз – типи клітинного ділення; мітоз призводить до утворення двох генетично ідентичних дочірніх клітин, тоді як мейоз виробляє чотири генетично різні клітини для сексуального розмноження.
  112. Генофонд – сукупність всіх генів у популяції або виді.
  113. Міграція – переміщення організмів з одного місця до іншого, часто пов’язане зі зміною сезонів або пошуком нових місць для живлення та розмноження.
  114. Мінімальна життєздатна популяція – найменша кількість особин в популяції, необхідна для її виживання та уникнення вимирання через генетичні, демографічні, або екологічні зміни.

Як підготуватися до НМТ 2024?

Для НМТ 2024 передбачено чотири предмети: три обов’язкові (математика, українська мова, історія України) та один за вибором (іноземні мови, біологія, фізика, хімія). Абітурієнти, як правило, вибирають між самостійною підготовкою та навчанням з репетитором.

Переваги самостійної підготовки

Самостійна підготовка дозволяє економити кошти та самостійно планувати свій навчальний графік. Це може бути ідеальним варіантом для абітурієнтів, що володіють сильною самодисципліною та здатністю самостійно подолати навчальні труднощі.

Однак, самостійна підготовка також має свої мінуси. Без наставника студент може не до кінця зрозуміти складні теми, пропустити важливі аспекти або не дотримуватись підготовчого плану, що може призвести до недостатнього охоплення матеріалу перед НМТ.

Переваги навчання з репетитором

Головна перевага роботи з репетитором полягає в його здатності ідентифікувати слабкі і сильні сторони студента. Репетитор може забезпечити детальні пояснення складних питань, перевіряти знання через домашні завдання та моніторити прогрес у навчанні.

Тим не менш, не всі репетитори однаково підходять кожному студенту. Іноді методи викладання репетитора можуть демотивувати студента. Пошук підходящого репетитора може бути часомістким, але зазвичай цей метод є більш ефективним для підготовки, ніж самостійне навчання.

На освітній платформі Mathema відбувається вибір репетиторів з математики, з урахуванням запитів батьків та особливостей кожного викладача. Менеджери платформи підбирають репетитора з огляду на знання, цілі, бажання та інтереси студента.

Шукаєш репетитора з математики?

Mathema підбере викладача під потреби дитини

Подати заявку на урок-діагностику

Бiльше інформації про репетитора

Iншi вчителi

Оксана Татар

250-350 грн./год

Юлія Багнюк

250-350 грн./год

Кирило Бондарєв

250-350 грн./год